Град земний і Град небесний

Tekst
Przeczytaj fragment
Oznacz jako przeczytane
Град земний і Град небесний
Czcionka:Mniejsze АаWiększe Aa

Тамара Альохіна

Град земний і Град небесний

Брати Жан, Поль і Ерман Лімбурґи

(др. пол. XIV ст. – 1416 р.) – нідерландські живописці, автори мініатюр «Розкішного часослова герцога Беррійського» (1411-1416рр.).



Губерт ван Ейк

 (1380-1426рр.) – нідерландський художник, відкрив і удосконалив старовинний секрет олійних фарб; автор Гентського вівтаря (поч. 1422р.).



Ян ван Ейк

 (1390-1441рр.) – молодший брат Губерта. Завершив розпис Ґентського вівтаря після смерті старшого брата (1426-1432рр.); з 1425р. обіймав посаду придворного художника при дворі Філіпа Доброго, герцога Бургундського, а також був емісаром герцога з особливих доручень.



1

Розкішний часослов герцога Беррійського «Пори року». Квітень

Брати Лімбурґи

Ян піднявся на вершину пагорба і захоплено завмер. Замок дю Клейн на тлі синього липневого неба й поля стиглої пшениці; женці на полі, а неподалік селяни, які стрижуть овець; дорога, що вабить у далину – все це зачаровувало. Юнак дістав із сумки вуглину й папір і почав малювати. Коли малюнок був готовий, акуратно склав його в теку і заквапився до замку, адже сонце вже хилилося до обрію.



– Ти хто? – зупинив його біля воріт молодий стражник.



– Ян, живописець із Маасейка, – відповів художник.



– Із Нідерландів?



– Так.



– До кого прямуєш?



– Іду в майстерню братів Лімбурґів.



– То тебе запросили Лімбурґи?



– Так, точніше Ерман, старший із братів, – підтвердив Ян.



– У нас тут багато художників: із Парижа, з Німеччини, навіть з Італії, – похвалився стражник. – Кажуть, що його світлість герцоґ Беррійський щедро платить! Значить, ти теж прийшов заробити?



– І повчитися!



– Але ж ти сказав, що живописець? – здивувався стражник. – Нумо, доведи, що умієш малювати!



– Будь ласка, – Ян дістав із дорожнього мішка теку з малюнками, – дивися.



– Бачу, – мовив стражник, роздивляючись роботи, – це усе володіння нашого герцоґа!



– Красиві у

To koniec darmowego fragmentu. Czy chcesz czytać dalej?