Милуючись дивом уцілілими фресками в соборах чужої віри, сапер Кіп розміновує заховані серед садів, будинків і фонтанів вибухові пастки-вбивці. Самовіддано доглядає свого останнього пацієнта медсестра Хана, чия душа понівечена війною, як і тіло обгорілого безіменного льотчика. А він, її англійський пацієнт, пам’ятає лише єдину жінку, яку кохав і втратив, – чужу дружину Кетрін Кліфтон. Старому шукачу пригод і кохання – колишньому шпигуну Караваджо, – щоб існувати, потрібен щоденний укол морфію. Їхній душевний біль – поза межами людських можливостей. І в цьому болі, у муках народжується нове кохання, як оаза серед випаленої війною пустелі…
Проблема среднего возраста в том, что окружающие люди думают, будто ты уже полностью сформировался.
Когда у тебя глубокое горе, единственное средство, чтобы выжить, - с корнем вырвать все воспоминания.
Разве ты не прощаешь все тем, кого любишь? Ты прощаешь эгоизм, желание, обман до тех пор, пока ты – причина, мотив, цель…
Она разрушила его. И если она сделала это с ним, то что же он сделал с ней?
Иногда мне невыносимо без тебя. А иногда мне все равно, увидимся ли мы снова. Дело тут не в морали, а в том, сколько человек способен вынести.
Отзывы