Дикі лебіді – De vilda svanarna (українською – шведською)

Еліза не забула про своїх братів. Кожен вечір вона продовжувала плести сорочки.

Elisa hade inte glömt sina bröder. Varje kväll fortsatte hon att arbeta med skjortona.

Коли принц поїхав на полювання, радник кинув Елізу у темницю. Радник заявив, що вона відьма, яка по ночах зустрічається з іншими відьмами на цвинтарі.

Så snart som prinsen var på en jaktutflykt lät skattmästaren slänga Elisa i fängelsehålan. Han hävdade att hon var en häxa som mötte andra häxor på natten.

На світанку Елізу схопили вартові. Її мали спалити на ринковій площі.

I gryningen blev Elisa hämtad av vakterna. Hon skulle brännas på torget.

Ледь вона опинилася там, як раптом прилетiли одинадцять білих лебедів.

De hade knappast kommit fram när plötsligt elva vita svanar kom flygande.

Еліза швидко накинула на кожного панцир-сорочку.

Snabbt drog Elisa en nässelskjorta över var och en.

Перед нею встали всі її брати у людській подобі. Тільки у наймолодшого, чия сорочка була недоплетена, замість однієї руки було лебедине крило.

Snart stod alla hennes bröder framför henne som människofigurer. Bara den yngsta, vars skjorta inte hade blivit helt färdig, behöll en vinge istället för en arm.

Коли повернувся принц, обіймам та поцілункам сестри та братів не було кінця. Нарешті Еліза змогла все розповісти йому. Принц наказав кинути злого радника до в'язниці.

Syskonens kramande och pussande hade inte tagit slut än när prinsen kom tillbaka. Äntligen kunde Elisa förklara alltihopa. Prinsen lät den elake skattmästaren slängas i fängelsehålan.

А потім усі сім днів святкували весілля.