Za darmo

На далекій півночі

Tekst
iOSAndroidWindows Phone
Gdzie wysłać link do aplikacji?
Nie zamykaj tego okna, dopóki nie wprowadzisz kodu na urządzeniu mobilnym
Ponów próbęLink został wysłany

Na prośbę właściciela praw autorskich ta książka nie jest dostępna do pobrania jako plik.

Można ją jednak przeczytać w naszych aplikacjach mobilnych (nawet bez połączenia z internetem) oraz online w witrynie LitRes.

Oznacz jako przeczytane
Czcionka:Mniejsze АаWiększe Aa

Не трохи води утекло, а дідусь не бачив просвітку, не ждав визволу… Смерть посувалась на очі, але живий дух перемагав ослабле тіло. Блиснула, отже, зіронька, — заточенець побачив милу країну, та не радувала вона його. Він ховався від людей; праця була його єдиною втіхою… тільки годі було працювати: очі зімкнулися навіки… Дехто і над труною вилаявся… хто сумував за світову понівечену силу…

Дідусеве місце не довго тривало зайвим і знову спустіло, бо відшукали ще дальш… тута, бач, близько… Сльози мої текли на землю, де вбачався слід колишніх конань, де витав дух великої мужності… душа відчувала якусь надзвичайну силу, а невідомий голос нашіптував слова втіхи та поклику.

Вітер бурував намети, жалібно квилив над будинком; в ушах стояв брязкіт заліз, а огонь поїдав думки змученої людини: сивенький дідусь стояв перед очима, манячи в якусь далечінь, до панства любові та братерства!..