Cytaty z książki «Ефіопія», strona 3

Тому що смерть відпускає тих,

за ким немає боргів,

хто плив у трюмах залізних своїх

до ламких берегів. Тому що і кров у кожному з нас

вертається без кінця,

перекочуючись повсякчас

через наші серця, і кожне слово дзвінким піском

тримається горла твого,

аби ти міг своїм язиком

вимовити його.

І життя моє котиться, ніби колесо,

не маючи жодного інтересу,

солодкими яблуками по укосу,

теплими хвилями на Одесу.

Людина найбільш чесна саме в дитинстві,

коли, потрапивши до капкана, перегризає

блискучими брекетами власну лапу,

аби не запізнитись

на вечірні мультфільми.

Я знав, що нічого, окрім образ

не знайдеш у ваших речах.

Час – це лиш те, що кожен із вас

вмістив у своїх очах.