Czytaj książkę: «Дивовижні пригоди звичайних речей»

Czcionka:

Передмова

Ці казки ми написали, коли наша дочка Анастасія була маленька. Вони були для неї. Історії – геть різні: і бешкетні, й трохи сумні, й несподівані. Більшість із них публікуються вперше. Не бійтеся читати їх на ніч дітям – і хоч тут будуть дракони, змії та інші страховиська – історії ці сповнені того почуття, яке ми мали до нашої дочки. І тепер маємо, хоч вона вже й подорослішала. Самі здогадайтеся, яке це почуття…

Полохливий поїзд

Один поїзд вірив, що він черв'як.

Тому він боявся птахів. Як побачить птаха – одразу тікає й ховається в тунель. І сидить там, поки птах не полетить. Пасажирам це недуже подобалося: їм хотілося їхати, а не сидіти в тунелі до темряви.



Поїзд був великий і дуже сильний. І їздив швидко. Якби не ховався весь час у тунелі – став би чемпіоном з перевезення пасажирів. Його й повчали, й соромили, і дзеркало йому підсовували – він усе одно думав, що він черв'як. І з цим як боротися, ніхто не знав.

Поки один хлопчик не придумав. Він сказав: зробіть опудало, і нехай воно буде в поїзда замість машиніста.

Відтоді поїзд заспокоївся й більше не ховався від птахів. Бо птахи знають: з опудалом краще не жартувати.

Допитлива річка

Одна річка дуже хотіла потрапити в музей живопису. Подивитися на картини.

Але як річка може потрапити в музей? Якщо вона піде зі свого русла, то всі одразу це помітять…

Думала вона аж до самої зими. А взимку вкрилася кригою.

І от якось у неділю – крига виблискувала, мов дзеркало, над нею кружляли сніжинки – річка помалу, наче равлик з черепашки, вибралася з-під криги. Так обережно, що діти, які на ній ковзалися, нічого не помітили.

І річка пішла в місто. Усі, хто зустрічав її по дорозі, лякалися й ховалися.

У місті вона скоренько відшукала великий будинок з написом «Музей». І зазирнула у віконце, над яким було написано «Каса».



– Я хочу купити квиток, – сказала річка (а в неї було трохи дріб'язку – з тих грошей, що іноді кидали з моста туристи).

Касирка перелякалася й каже:

– Річкам квитки не продаємо.

– Але чому? – здивувалася річка. – Я хочу подивитися картини!

Касирка ще більше перелякалася й каже:

– Нічого не знаю. Йдіть до директора. І річка пішла до директора.

Darmowy fragment się skończył.

Ograniczenie wiekowe:
12+
Data wydania na Litres:
18 lipca 2018
Data tłumaczenia:
2018
Data napisania:
2018
Objętość:
14 str. 12 ilustracje
Właściciel praw:
OMIKO
Format pobierania:
Tekst PDF
Średnia ocena 0 na podstawie 0 ocen
Tekst PDF
Średnia ocena 3 na podstawie 5 ocen
Tekst
Średnia ocena 5 na podstawie 1 ocen
Tekst
Średnia ocena 4 na podstawie 1 ocen
Tekst PDF
Średnia ocena 5 na podstawie 5 ocen
Tekst, format audio dostępny
Średnia ocena 5 na podstawie 328 ocen
Tekst
Średnia ocena 0 na podstawie 0 ocen
Tekst, format audio dostępny
Średnia ocena 4,4 na podstawie 980 ocen
Tekst, format audio dostępny
Średnia ocena 4,6 na podstawie 2194 ocen
Audio
Średnia ocena 4,9 na podstawie 900 ocen
Audio
Średnia ocena 4,8 na podstawie 612 ocen
Audio
Średnia ocena 4,9 na podstawie 319 ocen
Audio
Średnia ocena 5 na podstawie 4 ocen
Tekst, format audio dostępny
Średnia ocena 4,4 na podstawie 11 ocen
Audio
Średnia ocena 5 na podstawie 19 ocen
Tekst, format audio dostępny
Średnia ocena 4,7 na podstawie 291 ocen
Audio
Średnia ocena 4,6 na podstawie 108 ocen