Наймичка

Іван Карпенко-Карий

НАЙМИЧКА

Драма в 5 діях

ДІЄВІ ЛЮДИ:

Василь Микитович Цокуль

 – 45 літ, багатий хазяїн.

Робітники його: Мелашка

 – молодиця,

 Дід

 – мірошник,

Панас

 – парубок.

Маруся

 – дівчина.

Пилип

 – молодий москаль, гусарин.

Аблакат.

Борох

– шинкар.

Рухля

– його жінка.

Янкель

– їх син, літ 15.

Харитина

– сирота, наймичка їх.

Парубки, дівчата, молодиці і москалі.

 ДІЯ ПЕРША

Сільський вид. Улиця. Збоку шинк.

ЯВА І

Біля самих дверей шинку стоять Харитина й Рухля. Харитина переклала з свого хвартуха у хвартух Рухлі курячі яйця.

Рухля

(дивиться на яйце против світу)

. Може, вони нечисті, попорчені?

Харитина

. Божилась баба Палажка, Що свіжі. На тій неділі тілько знесли кури.

Рухля

. Ну, нехай! Тепер же ти побіжи зараз до Соломії, візьмеш у неї курку і мірку картоплі – вона мені винна; потім забіжи до баби Горпини – нехай дасть молока зараз від корови. Тілько мерщій, бо панич Сруль як проснеться без тебе, то буде плакать! Чуєш? Не сиди мені там, скоренько справляйся, бо вже нерано, а поки води наносиш, чай поставиш, то й ніч… ще й пелюшки треба постирать, і діл помазать… Ну, іди, чого стоїш?

Харитина

. Загадали увечері. Як же я все разом зроблю?

Рухля

. Хіба я кажу разом? Я тобі загадую тілько, бо ти без загаду не зробиш…

Харитина

. У чому ж я ту картоплю принесу? У нас нема мішка.

Рухля

. Нехай дасть у свій мішок, завтра віднесеш.

Харитина

. Не поспію я сьогодня всього зробить, уже вечір…

Рухля.

 Ну, не галамагай! Роби, як велю.

(Пішла у шинк)

.

ЯВА II

Харитина, а потім Цокуль і Борох.

Харитина

(одна)

. Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь…

(Дражне)

. «Харитино! Сруль плаче. Харитино – Гершка одягни. Харитино – поведи Рівку надвір!..» Не знаєш, до котрого й кинуться, а тут знову: принеси води, біжи туди, біжи сюди!.. Та все шв�