Cytaty z książki «Тигролови», strona 4
"Я тебе переслiдуватиму все твоє життя. I всi ми, що тут пройшли... Ми тебе переслiдуватимемо все життя i проводжатимемо тебе до могили, - тисячi нас замучених, закатованих...Ти лягатимеш спати - i не зможеш заснути: ми кричатимемо й ревтимемо отак...
Ти матимеш коханку - i не матимеш з нею щастя: ти її цiлуватимеш, як злодiй, i не здiбний будеш нею оволодiти, - ми кричатимемо, й ревтимемо, i скавулiтимемо...
Ти голубитимеш дружину - i раптом будеш схоплюватися, як божевiльний, вiд нашого лементу...
Ти матимеш дiти, але не матимеш радостi, - з дитячих очей дивитимемось ми. Дивитимусь Я! I ти втiкатимеш од них геть... I нiде ти вiд нас не втечеш...
Ти зустрiчатимеш немовля своє, що з'являтиметься на свiт, а ми кричатимемо, кричатимемо...".......Наврочив диявол!
То, я вам скажу, край!!!
І ніхто йому не годен дати ради. "Хіба тільки турки або запорожці", — мовляв той владивостоцький турок. Чому запорожці? Тому, каже, що так уже заведено на цій землі — як десь нема кому дати ради, то запорожців туди! Або принаймні їхніх нащадків. На Кубань? — Запорожці. На Терек? — Запорожці. Під Петроград? — Запорожці!
Зазирав у минуле — тяжко. Заглядав у майбутнє — темне.
Але так уже на цьому світі ведеться, що кожен до себе гне і свого генія попирає.
Ліпше вмирати біжучі, ніж жити гниючи!
У сміливих щастя завжди є.
Світ ідеальної свободи і повної відсутності диктатури, якщо не брати до уваги диктатуру кохання та переступленням влади кондуктором....Світ благословенної свободи, купленої за готівку разом із плацкартою.
Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібної до неї більше немає у світі, - мораль упосліджених, святиня арештантської дружби.
