Czytaj książkę: «Стрекач Проти Монарха»

Charley Brindley

Czcionka:

Стрекач проти Монарха

Книга друга

Від

Чарлі Бріндлі

charleybrindley@yahoo.com

www.charleybrindley.com

Редаговано

Карен Бостон

Веб-сайт https://bit.ly/2rJDq3f

Лицьова обкладинка від

Чарлі Бріндлі

Задня обкладинка від

Нікі Вукадінова

Перекладено

Орестом Хебсом

Надруковано у Сполучених Штатах Америки.

Перше видання 29 травня 2019 р.

Ця книга присвячена

Сет Алва Уокер

Деякі книги Чарлі Бріндлі

були перекладені такою мовою:

Італійська

Іспанська

Португальська

Французька

Голландська

Турецька

Китайська

Російська

тепер

Українська

Наступні книги доступні в аудіоформаті:

Раджі, книга перша (англійською мовою)

Не реанімуйте (англійською мовою)

Остання місія сьомої кавалерії (англійською мовою)

Дівчина-слон Ганнібала, книга перша (російською мовою)

Генріх IX (італійською)

Інші книги Чарлі Бріндлі

1. Кар'єр Оксани.2. Остання місія Сьомий Кавалерії.3. Раджі, Книга перша: Октавія Помпеї.4. Раджі, книга друга: Академія.5. Раджі, Книга третя: Дайрі Кава6. Раджі Книга четверта: Обитель західного вітру.7. Дівчина-слон Ганнібала, книга перша.8. Дівчина-слон Ганнібала, книга друга.9. Кіан.10. Аріон XXIII.11. Останнє місце на Гінденбурз i .

12. Стрекач проти Монарха: Книга друга.

13. Море спокою 2.0, книга перша: дослідження.

14. Море спокою 2.0 Книга друга: Вторгнення.

15. Море спокою 2.0, третя книга: Піщані гадюки

16. Море спокою 2.0, книга четверта:Республіка

17. Жезл Бога, книга перша: На межі катастрофи.

18. Жезл Бога, книга друга: Безліч печалі.

19. «Не реанімувати».

20. Генріх IX.

21. Інкубатор Кубіта.

22. Гра Каспера

Скоро вийдуть:

23. Стрекач проти Монарха: Книга третя.24. Подорож в Валдацію.25. У тихому болоті чорти водяться.26. Пані Макіавеллі.27. Аріон XXIX.28. Остання місія Сьомий кавалерії 2.29. Дівчина-слон Ганнібала, книга третя.

Дивіться в кінці книги подробиці про інших.

Зміст:

Розділ перший Розділ другий Розділ третій Розділ четвертий Розділ п'ятий Розділ шостий Розділ сьомий Розділ восьмий Розділ дев'ятий Розділ десятий

Розділ перший

ЦРУ - не єдина банда моторошників з озброєними комахами. Здається, Кремль розробив одну зі своїх.

Нью-Йорк, сьогодні.

Ріггер Ентім постукав у двері квартири 7С. Поки він чекав, він поглянув вздовж коридору, коли сміючись пара зійшла з ліфта і відвернулась від нього. Мальовничі пейзажі прикрашали вогнуту ст i ну передпокою, а шикарні тумбочки тримали вази із живими квітами.

«Досить довго». Катріна посміхнулася, відкривши двері.

«Я був би тут раніше, але ...»

«Заткнися.»

Вона обняла його руки за шию і притиснула свої губи до його. Коли він обняв її і штовхнув двері, його паперовий мішок вдарив її в зад.

«Ммм ... здається, ти приніс із собою щось важке».

«Так». Він поцілував її ще раз. «Міцний алкоголь».

«Це теж?»

Через якусь мить вона відкинулася назад. «Голодний?»

Він похитав головою і знову поцілував її.

Вона простягла руку назад і взяла сумку з його руки. -«Я хочу побачити, що ти мені приніс». Відкрила сумку і заглянула всередину. -«Я люблю винні охолоджувачі».

«Де Рейчел?»

«У дитячому будинку». - Вона взяла його за руку, щоб повести до кухні.

«Я хотів би, щоб вона була тут».

«Я також.Я просто шалено її люблю». - Катріна поставила пляшки на кухонний стіл. «Сиди там». Вона показала на стілець біля столу, а потім сунула рукавицю у піч. -«Я зробила нам піцу».

«Ого, чудово пахне. Можливо, я голодний».

Вона поклала піцу на плиту і вирізала її роликовим ножем. Ссунувши чотири великі шматки на тарілку, поставила його на стіл і взяла крісло навпроти нього.

«З чого ми починаємо?» -запитала вона.

Він взяв шматочок піци і відразу ж кинув. «Я зазвичай починаю з пальців, але занадто жарко».

«Ти знаєш, про що я кажу». - Вона вскочила з крісла і пішла до шухляди по дві виделки. Замість того, щоб повернутися до стільця через стіл, вона сіла біля нього.

Вони кожен своїми виделками розрізали кус піци.

«Чому тебе звільнили?» - запитав він.

«Спала із ворогом, для сошників, чого я не робила».

«І?»

«Дитяча небезпека».

«Ну, це правда, якщо ти думала, що я можу бути вбивцею».

«Ха, ти не знаєш, наскільки ти був близький до кулі».

Ріггер перестав жувати, щоб дивитись на неї.

«Пам'ятаєш того першого дня, коли ти купив нам гарячий шоколад?»

Він кивнув.

«Ти коли-небудь бачив мою праву руку? Ні, ти не міг, бо вона була в моїй кишені пальто, поряд із моїм службовим револьвером - який, до речі, мені довелося здати сьогодні».

«У тебе була “пушка”?»

«Насправді не на тебе, але ж я могла би це взяти в руку в одну мить, якби ти зробив до нас рух. Те саме, коли ти думав, що я прибираю твою кухню. Я весь час спостерігалаза тобою, поки ти грав з Рейчел».

«Ну ...» - Він повернувся до їжі. «Я думав, ти досить бідна прибиральниця в домі».

«Я так сильно хотіла заарештувати тебе, але у мене не було доказів, я нічого не могла віднести до суду».

«Коли ти стала лагідною до мене?»

«Це було вдруге, коли ми з Рейчел зайшли до тебе у квартиру. Я почала бачити, що ти нормальний хлопець «. Катріна скрутила кришки з двох винних охолоджувачів і поставила один перед Ріггером.

Він випив. -«І, мабуть, ти доповіла своєму начальнику, що я більше не був підозрюваним?»

«Я хотіла, але капітан Біллінгслі не купився на це. Сказав, що мені затишно з тобою, і я повинен на деякий час відступити, можливо, оформляти документи або виписувати квитки на стоянку».

«Але ти цього не зробила».

«Як я могла?»

«Це той, хто вас звільнив?»

«Так. Фактично не звільнена, а призупинена, доки внутрішні справи не завершать розслідування. Думаю, це був третій пункт у його списку, яким насправді він його поставив».

«Що це?»

«Непокора і не дотримання процедур відділу».

«Це два пункти».

«І термін «вільна пушка» зустрічався більше ніж пару разів».

«Здається, ти насправді розлютивйого, але я не можу уявити, що ти нікому не підпорядковуєшся». - Ріггер оглянув кухню, а потім піднявся, щоб витягнути два паперові рушники з рулону, що лежав біля раковини. Він простягнув їй один, а другим витер рот.

«О, я був непокірний, добре, і я також відмовився перестати бачити вас».

Він обернувся до неї. «Це було того варте?»

На мить вона вивчила свій шматочок піци. «Ще ні.» - Вона відкусила.

«Ти мила. Будемо напиватися чи що?»

«Що.»

Ріггер відклав пляшку і взяв її на руки. Він поцілував їй губи, щоку, вухо, потім шию. Коли він погриз верхнії ґудзик кофтинки, вона впустила винний кулер. Пляшка вдарилася об стіл і перекинулася, розливши рожевий напій. Здавалося, ніхто з них цього не помітив.

Він відсунув свою піцу і взяв її, щоб посадити перед собою на стіл. Вона розвела коліна, і він притиснув її бік обличчя до її грудей. Коли він обняв її руками, вона обійняла його за шию і поклала щоку йому на голову.

«Ріггер», - прошепотіла вона.

«Хм?»

«Чому моя попка мокра?»

Він опустив руку до її прикладу, потім до стільниці. «Винний кулер», - сказав він, не змінюючи позиції.

«О Добре».

«Тобі не здається, що слід переодягтися з цих мокрих джинсів?»

«Не тут.»

«Де?»

«Спальня».

«У тебе є?»

Вона полетіла вперед, зійшла з-за столу і лягла йому на коліна, пересікаючи його.

Коли вона поцілувала його, він відчув, як її язик чистить губи. Він розвів губи, і їхні язики зустрілися.

«Кет», - прошепотів він.

«Хм?»

«Зараз мої штани мокрі».

Вона відкинула голову, сміючись. «Ти приніс зміни?»

Він похитав головою.

«Бачиш ці двері?» -запитала вона.

«Ні.»

«Відкрий свої очі.»

«О, ти маєте на увазі двері з блимаючою неоновою вивіскою» Спальня, спальня, спальня?»

«Так Так Так.»

Ріггер проніс її до кімнати, а потім сів на ліжко, спостерігаючи, як вона розстібає джинси.

Катріна не знімала джинсів. Натомість вона розстібнула кофтинку, не зважаючи на нього. Коли вона дійшла до останньої кнопки, вона сказала: «Ти бажаєш познайомитися з Тельмою та Луїзою?»

Очі Ріггер розширились, коли він побачив її рожевий прозорий бюстгальтер. Він кивнув, не відводячи погляду від неї.

Вона зісковзнула блузку і відкинула її вбік, а потім потяглася відчепити бюстгальтер.

«Я ніколи...» - Він зупинився, ковтнув і кліпнув очима. Він знову спробував свій голос. - «Я ніколи не знав жінки, яка називала її груди».

«Це не Тельма і Луїза, дурень. Це…» - Її бюстгальтер упав на підлогу, коли вона схрестила руки на грудях і підсунула два крихітні пістолети із шкіряних кобур, приклеєних до нижньої частини спини.

«Ого!»

Вона крутила нікельовану автоматику на пальцях спускового гачка, не дивлячись на нього. - «Капітан Біллінгслі не знав про цих немовлят». Вона штовхнула правий пістолет у повітрі і схопила його за спиною. -«Де Тельма?»

Ріггер зиркнув на її ліву руку, яку вона простягла йому, долонею вгору. -«Вона пішла.»

«Де Луїза?»

Тепер її права рука була порожня. Вона високо поставила руки над головою і похитала тілом.

Ріггер не міг стримати усмішку. Він спостерігав, як її стегна і красиві груди хитаються.

Вона танцювала перед ним, а потім повільно повертала тіло, поки не зіткнулася з ним. Вона нахилилася вперед.

«Тельма і Луїза!» - закричав він, побачивши, як дві пістолети стирчали наполовину з її тазостегнових кишень.

«Ти можеш торкнутися їх, якщо хочеш».

Він потягнувся до хитаючих пістолетів, але вона закрутилася, схопивши його за руки.

Він став їй назустріч.

«Нам краще вийти з цього мокрого одягу», - сказала вона.

«Ось, дозволь мені допомогти».

*****

Пізно наступного ранку Ріггер і Катріна стояли в коридорі біля його квартири. Він взяв її на руки і поцілував. Вона відкинулася назад, обхопивши руками його талію.

«Ти голодна?» - прошепотів він біля її вуха.

«Угу.» -Вона підняла на нього погляд. - «Ти відчуваєш запах пампушок?»

Він нюхав повітря. -«Ні, правда?»

Він потягнувся до кишені за ключами, але Катріна спробувала двері - вони відчинились.

Вони зайшли всередину, щоб знайти Пага та Атамн, які сиділи близько один до одного на дивані. На журнальному столику лежала коробка пончиків Krispy Kreme.

«Ріг!» - Мопс стрибнув на ноги. -»Ми переживали за вас».

«Так, я це бачу».

«Де ви були, друзі?» - запитала Атамн.

«Гм ...» - Катріна сказала, -«навколо». Вона зиркнула на Ріггера і посміхнулася.

«Ах», - сказала Атамн з посмішкою, - «чи це «навколо», я думаю?»

«Неважливо», - сказав Ріггер. -«Сподіваюсь, вам двом сподобалась моя квартира».

Він узяв наповнену кремом пампушку і простягнув її Катріні, а потім взяв ще одну для себе. Потім вони вдвох сиділи разом на сидінні закохані.

«Насправді», - сказала Атамн, - «ми трохи повеселилися». Вона зиркнула на Мопса.

«Це те саме «веселощі», на мою думку?» - Катріна потяглася до серветки, щоб витерти губи.

«Ха», - засміявся Паг, - «ще краще».

Атамн вдарила Пага ребрами, коли вона розмовляла з Ріггером. - «Ріг, ти в Twitter?»

Ріггер жував і ковтав. -«Я в Twitter».

«Добре». -Атамн підняла телефон зі столу. -«Перевір це.» Вона торкнулася кнопки на своєму новому телефоні Galaxy, а потім набрала номер великими пальцями.

Ріггер витер руки у серветку і дістав телефон із стегнової кишені. Він кинув погляд на дисплей. - «Чи повинні ми зараз спілкуватися в Twitter?»

Паг нахилився до Атамн, спостерігаючи за дисплеєм на своєму телефоні.

Вона зиркнула на Пага і підняла плече.

«Тепер натисніть два-два-два», - сказав Паг.

Вона зробила, тоді вони обоє посміхнулись, коли щось з’явилося на її екрані.

«Я все ще не маю Twitter?» - сказав Ріггер.

Атамн показала підборіддям на сходи, і всі четверо поглянули саме туди.

Через якусь мить крихітна істота з’явилася на виду у верхній частині сходів, метушившись біля стелі.

«Донован!» - Ріггер заплакав.

«Донован?» - спитала Катріна.

Атамн повернула свою увагу на свій телефон, спостерігаючи за екраном, коли вона нахиляла телефон, щоб керувати крихітнимСтрекачем. Мовчазна істота нахилилася вперед і полетіла вниз. Внизу сходів Донован розвернувся і затріпотів убік, поки його не було лише в сантиметрах від усміхненого Ріггера.

«Прекрасно», - прошепотів Ріггер. - «Але як?«

Раптом у Донована крила затремтіли, і він опустився на кілька сантиметрів.

Паг простягнув руку перед Атамн і простягнув руку, долонею вгору. -»Встановіть його».

Атамн клацнула однією клавішею, потім іншою.

Донован оселився в Паговій руці.

Атамн скоротила потужність, і крила затихли.

«Що це за штука?» - спитала Катріна.

«Тссс, - сказала Атамн, а потім знизила голос. - «Це надсекретний проект Ріггера».

«Ця маленька помилка?»

Ріггер потягнувся, щоб забрати Стрекача у Пага. -»Ця маленька помилка на сім мільйонів доларів», - сказав він. -«Але вже не багато секрету». Він зиркнув на Атамн. -«Скільки часу польоту ви отримали від акумулятора?»

«Майже дві години».

«Непогано, але як ти керував цим за допомогою телефону?»

«Донован зараз має власний мобільний телефон», - сказав Паг.

«Ми отримали телефон вчора ввечері», - сказала Атамн. - «Потім Паг зламав телефон і підвів його до вашого блоку керування нагорі. Потім ми написали додаток для моєї Галактики, використовуючи акселерометр та гіроскоп для управління рухами Донована. Тож усе, що нам потрібно зробити, це зателефонувати на номер Донована, ввести кілька надсекретних кодів, і ми отримаємо його аудіо та відео на телефон, з якого дзвонимо. Все, що вам потрібно зробити - це нахилити телефон так, як ви хочете, щоб він пішов».

«Без жартів?» - запитав Ріггер. -«Чи можу я отримати на своєму?»

«Ну, Донаван справді має номер, який не входить до списку».

«Чудово. Хлопці ЦРУ з цього приводу з'їдуть з глузду».

«Ми можемо дати їм його номер» -. Атамн усміхнулася Ріггеру. -«Ви готові ввести це у свою адресну книгу?»

Ріггер кивнув, і вона прочитала йому номер. Він додав його до своєї адресної книги.

«Вам потрібно завантажити додаток», - сказав Паг.

«Добре.»

Паг дав йому вказівки.

Ріггер зателефонував на номер Донована. «Пароль?» - запитав він.

«Клікер», - сказала Атамн.

Ріггер ввів пароль. «Гей, подивись, Кет». Він повернув телефон до неї, щоб вона бачила екран.

«Так, ось Атамн і Паг, які сидять поруч», - сказала Катріна. -«Де камера?»

Паг повернув Донавана до обличчя Рігґера та Катріни. -«Дві крихітні відеокамери замістьочей».

«Вони працюють досить добре, будучи такими маленькими», - сказала Катріна.

«Так, вони можуть», - сказала Атамн, - «але передача відео назад у блок управління нагорі витрачає батарею».

«Набери один-один-один», - сказав Паг.

Ріггер ввів команду, і відео відключилося.

Паг перевернув Донавана на спину і міцно тримав його біля Атамн.

Вона вийняла стару батарею з кронштейна на животі і вставила нову. -«Ми припаяли тримач акумулятора до його живота, щоб було зручно міняти батареї».

«Хороша ідея», - сказав Ріггер.

«Гаразд», - сказала Атамн. - «Тепер зателефонуйте йому ще раз».

Ріггер набрав свій номер, коли Паг поставив Стрикача на стіл.

Після підключення дзвінка Ріггер отримав відеосигнал Донована на екрані свого телефону. - «Що тепер?»

«Зачекайте хвилину», - сказала Атамн, - «це не спрацює з його телефоном. Ви повинні мати принаймні модель Galaxy S-five, оскільки вона має датчики нахилу «.

«Правильно», - сказав Паг. -«Ріг, тобі доведеться придбати новий телефон. А поки що використовуйте телефон Атамн.»

«Гаразд. Сьогодні. Сьогодні я отримаю новий телефон ».

Атамн передала йому свій телефон.

«Введи два-два-два», - сказав Паг. - «Тоді ти керуватиме ним, нахиляючи ліворуч, праворуч, вперед і назад».

Незабаром крила Донавана почали тремтіти, і він піднявся зі столу. Він повільно крутнувся, підлітаючи біля стелі.

«Це набагато краще, ніж ті два джойстики, якими ми користувались», - сказав Ріггер. -«Який асортимент?»

«Ми пролетіли з ним аж до кухні сьогодні вранці», - сказала Атамн.

«Відкрий вхідні двері», - сказав Ріггер.

Паг пішов відчиняти двері, і Ріггер вивів Донована в коридор. Дивлячись відео на своєму телефоні, він повернув Стрикача вліво.

«Йди за ним, Паг», - сказав Ріггер. «Подивимось, як далеко він може зайти».

«Гаразд», - сказав Паг. -«Гей, хтось виходить з ліфта».

Ріггер переглянув відео і підняв Донована біля стелі в коридорі, де встановив його на паріння. «Подивимось, чи помітять вони його», - сказав Ріггер Атамн та Катріні.

Чоловік і дама зійшли з ліфта, а потім підійшли по коридору, розглядаючи усміхненого Пагслі.

Ріггер повернув Донавана так, щоб пара трималась у відео. Вони зовсім не помічали крихітної комахи.

Пара зайшла в квартиру навпроти вхідних дверей Ріггера, потім Ріггер повернув Донована назад в інший бік, щоб полетіти до ліфтів, а Паг пішов за ним. Трохи подалі від ліфтів сигнал Донована почав згасати.

Ріггер розвернув крихітний літак, щоб повернутися до своєї квартири.

Атамн підійшла до дверей. «Де він обернувся?» - спитала вона Пага.

«Близько десяти ярдів повз ліфти», - сказав Паг.

«І, можливо, двадцять ярдів звідси до ліфтів», - сказала Атамн. - «Плюс ще двадцять п’ять або близько того, аж до пульта управління у його кімнаті. Його дальність - близько п’ятдесяти ярдів. Непогано для маленької тварини, як він».

Паг пішов за Донованом назад всередину. «Якщо ми зможемо перейти на більш високу частоту, я думаю, ми можемо покращити діапазон».

Ріггер опустив Донована в простягнуті руки Катріни. «Він милий маленький хлопець», - сказала вона. -«Але що ЦРУ хоче, щоб він зробив?»

«До певної області його доставить більший безпілотник», - сказав Ріггер, - «а потім відпустили, щоб порхати навколо ракетного майданчика або табору для підготовки терористів. Теорія полягає в тому, що ніхто не зверне уваги на Стрек, що літає навколо. Його відео- та аудіосигнали передаватимуться через материнський корабель, який кружляв високо вгорі, а потім назад до штабу ».

«Що станеться, якщо його акумулятор розрядиться, поки він виконує свою шпигунську місію?»

«У нього є запальний пристрій, який спрацьовує автоматично, коли його батарея розрядиться», - сказав Ріггер. «Але якщо він стикується зі своїм материнським кораблем до того, як у нього закінчаться сили, запалювальний засіб буде вимкнено».

«Шкода, що у нього немає крихітного кулемета», - сказав Паг.

«Гм ...»

«Не кажи мені, що він має пістолет». - Катріна подивилася на черево Стрекача.

«Ні», - сказав Ріггер. -«Але я працюю над зброєю». Він подивився на Атамн.

Вона засміялася. -«Це стосується м'ясоїдної риби або отруйної жабиної слизу?»

«Жабиний слиз».

* * * * *

«Чи можу я щось запитати, мамо?» - спитала в Катріни Рейчел, коли вони сиділи у вітальні Рігґера, а Ріггер, Атамн та Паг були нагорі, працюючи над Стрекачем.

«Ага,»- відповіла Рейчел, граючись із Генрі(своєю лялькою Барбі).

«Ти не мусиш мені нічого говорити, якщо ти цього не хочеш, дитино, але ти знаєш, що я поліцейська, і я б дуже хотла дізнатися, хто зробив те зло з твоїми мамою і татом»

Рейчел перестала гратись із лялькою, потім подивилася вниз у підлогу та похитала головою.

«Нічого страшного. Тобі не потрібно говорити про це. Підійди сюди і обняй мене».

Рейчел відклала свою ляльку і поповзла на коліна Катріні. Та тримала дівчинку впритул, спираючись щокою на голову дитини.

«Я люблю тебе, Рейчел».

«Я теж вас люблю, міс Кет».

Деякий час вони обидва були тихими, а потім Рейчел сказала: «В мене все ще погані бачення».

«Я знаю, кохана».

«У дитячому будинку, іноді вночі я прокидаюся з плачем, і сестра дозволяє мені спати з нею».

«Вам подобається сестра Сюзанна?»

Рейчел кивнула.

«Вона мені теж подобається. Вона гарна.»

«Чому вони зробили це з мамою та татом?»

«Не знаю, але перше, що я запитаю, коли їх спіймаю, - чому вони ранять маму та тата мого найкращого друга».

«Тоді що ти з ними зробиш?» - Рейчел підняла погляд на Катріну.

Катріна ковтнула. Через якусь мить вона сказала: «Я відправлю їх у в’язницю на довгий-довгий час. Замкну їх у норі з усіма щурами та павуками».

Рейчел посміхнулася і вперлася головою в груди жінки. -«Чоловік мав потворне обличчя».

Катріна чекала, дозволяючи дівчині йти далі в своєму темпі.

«Він танцював смішно, поводився як жінка, але в нього не було ножа, як у неї. І кожну маленьку хвилину він робив це ... - Рейчел вислизнула з колін Катріни і зробила рух ліктями, стоячи перед собою.

«Що?» - спитала Катріна, схиливши голову вбік. -«Що він зробив?»

« Здається це.» - Рейчел притиснула лікті до пояса і підтягнула їх.

«Почекай хвилинку.» - Катріна стояла і виконувала той самий рух. Вона виявила, що лікті торкалися пояса джинсів, і, піднявшись, підтягнула джинси. «Наче він підтягував лікті штани?»

«Так, ось так». - Рейчел зробила це знову. - «І він це робив весь час. Потанцював, а потім підтягнув штани».

«Дивно».

«Я більше не хочу говорити про це».

«Я теж», - сказала Катріна. - «Давай почнемо вечерю для Ріга, Атамн та Пага. Б'юсь об заклад, вони голодні».

«Добре.» - Рейчел побігла до кухні.

* * * * *

У середу ввечері, після того, як Катріна поклала Рейчел спати, вона, Паг, Атамн і Ріггер сіли за обідній стіл.

Катріна запитала Пага, чи не зможе він продемонструвати відео, яке він зняв у Центральному парку.

«Звичайно. На його налаштування знадобиться лише хвилина».

«Паг робить відео?» - запитала Атамн.

«Хлопець стежив за Ріггером, і Паг зафіксував його на камері телефону, коли Ріггер вивів Вовка на прогулянку в Центральний парк»

«Чому хтось йде за тобою, Ріггер?» - запитала Атамн.

«Я поняття не маю. Спочатку ми з Пагом думали, що він перебуває з Кет. Ріггер узяв Катріну за руку. «Але потім ми виявили, що вона його не знала».

«Чому ти так думаєш?» - запитала Атамн.

«Вони думали, що я хтось, ким я не є», - сказала Катріна.

«Ти була кимось, ким ти не була», - сказав Ріггер із посмішкою.

«Ні, я завжди була собою. Але я не впевнена у тобі».

«Добре, ви двоє. Зараз я абсолютно розгублена, - сказала Атамн.

«Готовий рулон стрічки», - сказав Паг.

Всі четверо переглянули відео, як хлопець стежить за Ріггером та Вольфом.

«Боже мій», - сказала Атамн. «Це один потворний чоловік».

«Точно мій коментар», - сказала Катріна.

Вони хвилину спостерігали, а потім Катріна сказала: «Це він».

«ВООЗ?» - спитав Паг.

«Хлопець, який допоміг вбити батьків Рейчел».

«Звідки ти знаєш?» - запитав Ріггер.

«Ви помічали, як він продовжує підтягувати ліктями штани?» - запитала Катріна.

«Це він робить?» - запитала Атамн.

«Так. Це як якась нервова звичка», - сказала Катріна.

«Дивно», - сказав Паг. «Але чи це робить його вбивцею?»

«Рейчел сказала мені, що робив це весь час, поки жінка порізала матір та батька. Вона сказала, що він танцював і продовжував підтягувати ліктями штани. Вона навіть показала мені, як він це зробив». - Катріна кивнула на екран комп'ютера. -«Саме так, як він це робить. Якщо ми зможемо знайти його, знайдемо і жінку».

«Отож саме тому Рейчел закричала вчора, побачивши його на відео», - сказав Ріггер. -«Вона його впізнала».

«Але чому він стежить за тобою, Ріггер?» - запитала Атамн.

«Я поняття не маю».

* * * * *

Рейчел сиділа біля Атамнпід час вечері.

«Де твій великий літак?» - запитала Рейчел.

«Внизу в аеропорту».

«Ти сьогодні піднімалася у небо?»

«Ні. техніки працюють із шасі, тому я не зможу літати день-два». -Атамн дістала з кишені свій телефон і поклала на стіл між двома тарілками. -«Ти хочеш щось побачити?»

Рейчел кивнула.

Атамн ввела номер мобільного телефону Донована. «Дивись на екран».

Рейчел нахилилася до Атамн, щоб побачити екран.

Атамн ввела код, щоб запустити Стрекача, і екран ожив.

«Що це?» - спитала Рейчел, примруживши очі на дисплей телефону.

«Зачекай на секунду.»Атамн повернула телефон, щоб підняти Донована зі столу у верхній кімнаті. Спостерігаючи за екраном, вона підвела його до дверей. «Хм ... хтось ...» - вона зиркнула на Пага, -«закрив двері».

«Ой-ой.» -Паг відкинув крісло і поквапився до сходів. Через мить Рейчел і Атамн побачили, як відчинилися двері, і на екрані з’явився усміхнений Пагслі.

«Гей», - сказала Рейчел. -«Це Паг на вашому телефоні».

«Так, це наш приятель Паг». -АтамнпровелаСтрекача повз Пага і вийшла в коридор.

«А це зал нагорі», - сказала Рейчел.

Ріггер зиркнув на Катріну і підморгнув їй.

«Що ти бачиш зараз?» - запитала Атамн.

«Верх сходів.» - Рейчел зісковзнула зі стільця і побігла до сходів. Інші пішли за ними, а Атамн все ще працювала над контролем.

Внизу сходів Рейчел дивилася на дивне створіння, що ширяло вгорі. -«Це помилка?»

«Ага», - сказала Атамн. -«Але він розумна маленька помилка. - «Помахай йому рукою».

Рейчел помахала рукою, і Атамн за допомогою свого телефону розгойдувала Стеркача туди-сюди.

Рейчел дала йому знак спуститися, і Донован затріпотів сходами.

«Простягни руки», - сказав Паг з верхньої частини сходів.

Рейчел тримала її руки разом перед собою, і Донован поплив, щоб відпочити в них.

Атамн скоротила силу.

«Він такий милий.» - Рейчел глянула на маленьку істоту. -«Як ти його спіймав?»

Вони засміялися.

«Ріггер зробив його», - сказала Катріна.

Рейчел зиркнула на Ріггера, широко розплющивши очі. -«Справді?»

«Ну», - сказав Ріггер, - «мені дуже допомогли міс Атамн і Паг».

Рейчел надула повітря на Стеркача. -«Якби я знала, як змусити його літати».

Атамн зиркнула на Ріґґера. Він підняв плече.

«Я думаю, ти повинен шепотіти чарівні слова», - сказав Паг, спускаючись зі сходів.

«Які чарівні слова?» - запитала Рейчел.

Паг нахилився близько і прошепотів щось на вухо Рейчел.

«Га?»

Він знову прошепотів.

Рейчел хихикнула. -«Добре, ми побачимо». Вона підняла руки трохи вище і сказала: «Хокей-поке, кориця та пиріг. Ось приходить ведмідь, тобі краще літати».

Атамн ввела стартовий код, і Рейчел ахнула, коли крила Донована почали тремтіти. Він піднявся і піднявся на стелю, де пролетів по колу.

«Ого!» - Рейчел заплакала, обернувшись, не зважаючи на Стрекача. -«Це справді магія».

Атамн допомогла Рейчел скористатися кнопками телефону, щоб облітати Донована по вітальні.

Розділ другий

Рано наступного ранку Ріггер був здивований розмитим зором того, хто відчинив двері ванної. Він не думав, що хтось інший не спить. Він пробув у душі п’ять хвилин, даючи пропареній воді литися йому за плечі та спину.

Захоплений, він спостерігав, як вона замкнула двері та зняла верх піжами - його піжаму - це все, що вона мала на собі. Вона потягнулася до дверей душової кабіни, але він розсунув їх. Катріна вступила, і він взяв її на руки, коли вона штовхнула за собою двері.

Через двадцять п’ять хвилин, коли вони висушували один одного у спареній ванній кімнаті, вони почули терміновий стукіт у двері.

«Я повинна піти у ванну», - сказала Рейчел з іншого боку дверей.

Катріна намагалася відповісти, але не могла зрозуміти слів.

Ріггер посміхнувся їй. «Ми вийдемо за хвилину, кохана», - сказав він Рейчел. «Ми просто… ремонтуємо сантехніку».

Darmowy fragment się skończył.